Монітор — це пристрій оперативного візуального зв'язку користувача з керівним пристроєм і відтворенням даних, що передаються з клавіатури, миші або центрального процесора. Принципова відмінність від телевізора полягає без вбудованого тюнера, призначеного для приймання високочастотних сигналів ефірного (наземного) телевіщення і декодера сигналів зображення. Крім того, здебільшого моніторів немає звуковостворення і гучномовці.
Сучасний монітор складається з екрана (дисплея), блока живлення, плат керування й корпусу. Інформація для зображення на моніторі надходить з електронного пристрою, що формує відеосигнал (у комп'ютері — відеокарта або графічне ядро процесора). Як монітори можуть застосовуватися також і телевізори, більшість моделей яких уже з 1920-х років обладнуються низькочастотними входами: спочатку — сигналів RGB, пізніше — VGA, а останнє покоління — HDMI. Усі ранні домашні та деякі професійні комп'ютери були розраховані саме на використання телевізора як монітора. Стандарти розкладання перших відеоадаптерів (MDA, CGA) також збігалися з телевізійними.